Поділля — Черкаси

Поділля — Черкаси

До Хмельницького виїзд пробило шістнадцять осіб. Вже з самого рання прибули в місто, тому вирішили відразу поснідати  та йти на пляж. Знайшовши біля базару щось типу кафе, базуємося там і замовляємо сніданок. Бідна продавчиня аж спітніла, напевно не очікувала таких гостей, як я помітив зазвичай туди заходять місцеві за чаркою похмелитися. Отже добре поснідавши рушаємо на пляж, по дорозі розглядаючи місто. А сонечко по троху вже починало смалити, що не дуже то й радувало. Прокантувавшись на пляжі до обіду, вирішуємо якось ще урізноманітнити нашу подорож, частина пішла на кіносеанс дивитися бетмена (прохолоджуватись під кондішионами). Решта на базар дегустувати місцеве сало, та кавуни. Добре пообідавши під шаленою спекою рушили до фонтанів біля облдержадміністрації. Місто хороше, хороші привітні люди. Дуже багато дівчат, прогулювалось, саме дівчат без хлопців, ніде ще такого не бачили, звісно присвячували їм народні пісні про кохання)) …А час потроху добігав до початку гри. За дві години видвигаємо на Проскурівську, де зустрічаємося з рештою черкащан і трохи відпочивши йдемо на стадіо.

Біля стадіону розміщуємося на спортмайданчику, звідки після пішли на стадіо. Пропуск на стадіо та стюарди на цій грі просто ТОТАЛЬНИЙ АМФ!!! Для прохіду жіночці варто було лише сказати що ми з Черкас. Ніякої міліції, ніякого огляду… Зайшовши спочатку розмістилися на секторі з навісом, не хотілося смажитися на сонці. Проте через деякий час таки з’являється два міліціянта, та просять щоб ми перейшли на протилежну сторону. І їм навіть було пох, що ми пішли стороною повз місцеву ультру. Ось тоді стало всім зрозуміло, що тут просто всім пох на безпеку. Привітавшись з місцевими, займаємо сектор. Небо затягло хмарами, що дуже сприяло повноцінній шизі.

На мою субєктивну думку шиза вдалась, заряди та пісні йшли непогано. Місцевих було близько тридцяти, заряджали непогано, з піро використовували петарди, мутили переклички з з кузьмою.

А ми в свою чергу гнали черкащан вперед. І коли наші забили емоціям не було краю, дехто робить забіг на поле вітати гравців. Тому що в цей день як я вже писав, всім було пох!!! Стюарди, ах точняк стюарди — молоді хлопці та дівчата, сиділи на горі через один сектор. Їм було явно пох, сиділи глушили рево та насіння клювали.) Після голу затягуємо «Реве та стогне» досить непогано, потім повторили. І що можна казати, в порівнянні з домашньою спробою це небо та земля. Кожен співає, тягне, викладається. Повеселила тітка, яка з коляскою та дитиною колесила прямо по !біговій доріжці)), та малий який все там же льотав на самокаті… Наші гравці явно грали краще, але в кінцівці подоляни кинулись на останній штурм, та ще й суддя вже явно затягував кінцівку. І врешті лунає фінальний свисток, перемога. Вітаємо гравців, та дякуємо за боротьбу! Виїзд явно не з тих, що забуваються.  Катайте виїзди!

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий