Плиски — Черкаси

Плиски — Черкаси

Їхали до Плисок ми через Одесу, звучить звичайно недуже логічно, але ж бажання поїхати на море після зміни календарю (мав бути матч з Реал-Фармом) — ніхто не відміняв. Добряче відпочивши та позасмагавши на морі, всім складом рушили на Київ в загальному, в Черкасах зробили рокіровку, замінивши подругу на кібіца, і без пригод доїхали до столиці.

Прийшовши до потрібної нам собаки (до відправлення лишалась година, а двері були зачинені), я ліг спати на карімат з усіма речами, а всі інші пішли по своїх справах, і яке ж було моє здивування коли прокинувшись (від звуку дверей які відчиняються) я помічаю, що рівно половина дверей не відкрилась, а біля іншої половини стоять провідниці. Ввімкнувши телефон починаю обдзвін наших, але у всіх після моря телефони повмирали. Через декілька хвилин всі прибігають купками і кажуть що в касах квитків немає, починаємо намагатись вписатись, та дізнаємось хто скільки хоче щоб довезти нас до Плисок… І перша ж провідниця забажала 50 грн з людини, у нас звичайно таких грошей немає, тому всі розходяться шукати кращі варіанти… Врешті решт домовилися по 20 грн. з носу. Займаємо тамбур, карімати якраз дуже пригодилися, спочатку поспали, а на під’їзді до Плисок почали розігрівати горлянки. Досить таки непогана атмосфера,в чомусь навіть «своя»!

Висаджуємось в селі, купуємо квитки назад до Києва, в черзі дізнаємось де стадіон. Рушаймо в центр села до озера (біля стадіону), по дорозі дегустуємо місцеві фрукти. На озері відпочивши та підкріпившись рушаймо на матч. Біля стадіо нас кличе якийсь мужичок (потім виявилось президент фк Єдність), поки ми вдвох з ним спілкувались (він розказав прикру історію, як приїздили «дибіли» з Чернігова))), і попросив не бігати по полю, та нічого на нього не кидати), до наших підійшли сірі і почався шмон, їм не сподобався наш презент від УЗ — у вигляді вогнегасника, почались довгі розмови, в решті яких сказали що вогнегасник маємо вилучити, після матчу віддамо.

Подивившись все навколо, пограли у футбол з місцевою малечею (з рахунком 2-1 перемогу над Невгамовними отримали ЧС) і рушили на матч, шиза в першому таймі на трієчку. В другому не дивлячись на всі намагання на 4- максимум. Рахунок 1-1 не дає приводу використати привезене піро, після матчу лише брати Тарасенки на Льоха Крупніченко підходять до нас, ще пару гравців хлопають з 20 метрів.

Дорога на вокзал пройшла досить весело, невідомими нам досі пердями, на вокзалі хтось спілкувався з місцевими та немісцевими, хтось йшов про системи. До Києва доїхали без пригод, столиця зустріла нас дощем, я з К-хом поїхав на вписку, інші ж лишились чекати потяга. Отак і завершився перший виїзд в сезоні.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий